Безсоння (інсомнія)

Безсонням називають поширене порушення сну, при якому у людини спостерігаються труднощі з засинанням, повторювані нічні пробудження, ранні пробудження і / або низька якість сну в абсолютно адекватних умовах і обставинах. За статистикою, з різними проявами інсомнії стикається від 10 до 45% дорослого населення.

Незважаючи на зовнішню безневинність, безсоння є досить серйозним розладом. У довгостроковій перспективі воно відчутно знижує якість життя, негативно впливає на здатність до навчання і працездатність, і навіть може призводити до особистісних змін і соціальної дезадаптації. Більше того, інсомнія викликає зміну біохімічних параметрів в організмі, що призводить до розвитку ряду метаболічних порушень.

Залежно від тривалості виділяють гостре (до трьох місяців) і хронічне (більше трьох місяців) безсоння.

Причини безсоння

Основною причиною інсомнії є порушення циркадних ритмів в результаті дефіциту мелатоніну — гормону, який утворюється в гіпофізі і регулює нормальну зміну фаз сну і неспання.

У більшості випадків безсоння розвивається вторинно, на фоні будь-яких інших захворювань або в результаті ведення неправильного способу життя. Його можуть викликати соматичні та психічні захворювання, соціальні фактори, прийом деяких препаратів або шкідливі звички.

Найбільш часті причини інсомнії:

• часті стреси;
• емоційні перенапруги;
• неврози;
• психічні розлади;
• деякі ендокринні захворювання;
• хвороби, що супроводжуються вираженим больовим синдромом;
• куріння, вживання алкоголю або наркотиків;
• нічна робота;
• порушення гігієни сну;
• зміна часових поясів;
• вплив зовнішніх подразників (шуму, вібрації і т.д.).

Розвиток безсоння багато в чому залежить від індивідуальних особливостей людини: її віку, темпераменту, способу життя і поточного стану здоров'я. Більше всього до інсомнії схильні люди похилого віку, жінки та особи, що знаходяться в складних життєвих обставинах.

Наслідки інсомнії (безсоння)

Тривала інсомнія (безсоння) може призводити до негативних медичних та соціальних наслідків.

Можливі медичні наслідки:

• розвиток депресивних або психічних розладів;
• зниження імунітету;
• метаболічний синдром;
• лікарська залежність;
• розвиток соматичних захворювань — хронічного гастриту, артеріальної гіпертензії, бронхіальної астми, атопічного дерматиту, тощо.

Соціальні наслідки:

• зниження концентрації уваги;
• погіршення пам'яті у учнів;
• зниження продуктивності праці в 2 рази;
• підвищення ризику ДТП в 2,5-4,5 рази (відсутність сну протягом 24 годин еквівалентно концентрації алкоголю в крові 0,1%, тоді як стан алкогольного сп'яніння фіксується при концентрації 0,08%).

Лікування безсоння

Для боротьби з інсомнією використовують немедикаментозні методи лікування та фармакотерапію. До перших належить дотримання гігієни сну, психотерапія, фізіотерапія і т.д. Для медикаментозної терапії безсоння застосовують снодійні засоби з групи бензодіазепінів (Діазепам, Клоназепам, Лоразепам) і 3Z-препарати (Залеплон, Зопіклон, Золпідем). Як правило, лікування проводять протягом 10-14 днів, після чого режим сну повинен відновитися.