Аскаридоз

Аскаридозом називають одне з найбільш поширених паразитарних захворювань, збудником якого виступають аскариди (Ascaris lumbricoides). Гельмінти паразитують в тонкому кишечнику, порушуючи нормальну роботу шлунково-кишкового тракту. Слід зазначити, що довжина однієї дорослої аскариди зазвичай досягає 25-30 сантиметрів, що робить їх надзвичайно небезпечними.

При тривалій відсутності лікування аскаридоз може ускладнюватися кишковою непрохідныстю, обтураційною жовтяницею і перфоративним перитонітом. Ці стани несуть серйозну загрозу здоров'ю і життю людини, і нерідко закінчуються летальним кінцем.

Причини

Розвиток аскаридозу обумовлений потраплянням в організм людини яєць аскарид. Найчастіше інфікування відбувається при вживанні немитих овочів або фруктів. У тонкому кишечнику з яєць паразита вивільняються личинки, які проникають в кровоносне русло і з током крові заносяться в легені. З легень паразити потрапляють в ротоглотку, звідки заковтуються і проникають в тонкий кишечник — основне місце їх проживання в організмі людини.

Дорослі аскариди можуть перебувати в шлунково-кишковому тракті протягом одного-двох років. Весь цей час вони виділяють величезну кількість яєць, які разом з фекаліями хворої людини потрапляють у зовнішнє середовище. Для того, щоб яйця дозріли і стали заразними, вони повинні перебувати у вологому грунті з хорошим доступом повітря протягом як мінімум трьох тижнів.

Симптоми

В перебігу хвороби розрізняють два періоди — гострий і хронічний.

На початкових етапах аскаридоз проявляється важким гострим аллергозом, поява якого обумовлена ​​специфічною реакцією організму на вторгнення паразитів. У цей період хворих турбує лихоманка, болі в м'язах і суглобах, збільшення лімфовузлів, кашель, задишка і болі в грудях.

Пізніше, коли аскариди проникають в кишечник, у людини з'являються ознаки ураження шлунково-кишкового тракту. Як правило, хворі скаржаться на втрату апетиту, підвищене слиновиділення, часту нудоту, болі в животі, регулярні проноси або запори. При цьому у дорослих знижується працездатність, а у дітей падає успішність в школі, порушується сон, з'являється надмірна примхливість і нервозність.

У важких випадках, коли глисти проникають в жовчні протоки і протоки підшлункової залози, у хворих може розвиватися гострий холецистит або панкреатит.

Діагностика і лікування

На ранній, легеневій стадії, аскаридоз можна діагностувати лише за допомогою мікроскопії мокротиння, отриманого від хворого. На кишкової стадії для діагностики використовують метод мікроскопії калу, який дозволяє виявити яйця аскарид. В загальному аналізі крові у людей з аскаридозом також виявляють еозинофілію — підвищений рівень еозинофілів, який вказує на глистну інвазію.

Для лікування аскаридозу використовують спеціальні антигельмінтні препарати: Мебендазол, Пиперазин, Левамізол, Альбендазол і т.д. Через два тижні після проходження курсу лікування хворому проводять контрольне дослідження. Якщо в аналізі калу не виявляють яєць аскарид, значить лікування пройшло успішно.

При розвитку серйозних ускладнень деяким хворим з аскаридозом може знадобитися хірургічне втручання.